Вірш від письменника Андрія Козака
Автор: Андрій Козак
Видавець: СПД Козак
Рік: 2009
Роки перевидання: 2009
Перекладач: Андрій Козак
Політичні наші сили, дядьки модні та красиві,
Посідали на пристолах, брови білі коси сиві.
Люд торчить із дня до ночі, та не бачать їхні очі,
Що людська орда стрибає, в вікна їхні заглядає.
Янукович пише вірші, Тимошенко сидить свище,
Ющенко закон гортає, Яценюк листа катає,
Всі щось роблять, всі працюють, а менти людей гарцюють.
Бо ж не можна просто взяти й увікно до них стрибати.
Тут Луценко ще щось має, все по странам розлітає,
То в Німеччині нап'ється, Черновецького тріпає...
Політичні наші сили, як ті клоуни безсилі,
Лад країні дать не можуть, і піти вони не всилі...
одразу видно, що письменник,
а не поет.
хотів сказати – прозаїк?;)
точн! ) тут нема кнопки "редагувати" )))
Ігоре, спробую мобільно відреагувати на Ваш коментар. Та дивлячись на те, що він абсолютно незрозуміло побудований, хотів би зробити уточнення, що є для Вас відмінністю між поетом та письменником? Чи може вірш був неправильно побудований?